- розколюваний
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розколювати.2) Якого можна розколоти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розколюваний
Смотреть что такое "розколюваний" в других словарях:
розколюваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розколюваність — ності, ж. Властивість за знач. розколюваний 2) … Український тлумачний словник
